2026 № 2

У межах тривимірної лінеаризованої теорії стійкості деформівних твердих тіл досліджено критичні параметри навантаження, які відповідають втраті стійкості нелінійно-пружної (гіперпружної) смуги, розташованої між двома півплощинами з іншого гіперпружного матеріалу, при стиску вздовж двох паралельних міжфазних тріщин. Поза межами дефектів компоненти кусково-однорідного тіла жорстко з’єднані між собою. Така геометрія задачі моделює шарувату структуру, в якій проміжні шари є суттєво тоншими за масивну матрицю, послаблену локальними дефектами. Відповідні критичні деформації визначаються з розв’язання задачі на власні значення для системи інтегральних рівнянь Фредгольма першого роду. Проведений параметричний аналіз у разі, якщо матеріали композита є нелінійно-пружними й описуються пружним потенціалом гармонічного типу, дає змогу виявити складну взаємодію локальних і структурних (макроскопічних) механізмів втрати стійкості, що реалізуються при стиску. Зокрема, встановлено: якщо відношення жорсткостей матеріалів перевищує певну граничну величину, поведінка критичної деформації набуває асимптотичного характеру: для тріщин малої довжини вона строго прямує до значень, які визначаються з розв’язку трансцендентного рівняння, одержаного для ідентичного кусково-однорідного тіла з ідеально з’єднаними шарами.

Ключові слова:шаруватий композит, гіперпружний матеріал, міжфазна тріщина, локальна втрата стійкості, макроскопічна втрата стійкості, тривимірна лінеаризована теорія стійкості.

Досліджено вібронапружений стан облопаченого диска останнього ступеня парової турбіни К- 1000-60/3000 циліндра низького тиску за умови дії силового гармонічного навантаження від паропотоку. Розглянуто вимушені коливання облопаченого диска з порушеною циклічною симетрією, зумовленою наявністю локальних пошкоджень унаслідок ерозійного зносу. Розрахунковий аналіз методом скінченних елементів показав, що невелике пошкодження трьох лопаток призводить до зростання еквівалентних напружень у суміжних лопатках у 2…2,5 раза порівняно з непошкодженою системою. Найбільші відмінності спостерігаються за високочастотних режимів (2000…2450 Гц), де відбувається локалізація коливань, і амплітуди еквівалентних напружень у пошкоджених лопатках значно перевищують номінальні значення. На основі моделі Басквіна–Менсона–Коффіна оцінено залишковий ресурс лопаток з урахуванням локальних концентрацій напружень. Установлено, що локальні пошкодження зменшують ресурс лопаток у кілька разів, тоді як відновлювальний ремонт суттєво підвищує їхню довговічність. Здобуті результати підтверджують критичну роль порушення циклічної симетрії в оцінці залишкового ресурсу і вібраційної надійності робочих лопаток та використанні отриманої інформації у системах моніторингу їхнього стану.

Ключові слова:вібронапружений стан, парові турбіни, порушення циклічної симетрії, ерозійні пошкодження, залишковий ресурс, відновлювальний ремонт.

Запропоновано метод зниження залишкових зварювальних напружень, що базується на сумісному застосуванні електродинамічної обробки (ЕДО) металу зварного шва, який є попередньо навантажений пружним розтягом (ППР). Показано, що застосування ЕДО забезпечує зменшення його величини, що створює передумови для зниження металоємності та жорсткості необхідного оснащення. Доведено, що сумісне застосування ППР і ЕДО може сприяти інтенсифікації механізму зниження залишкових зварювальних напружень, який заснований на ефекті електропластичності, що діє в умовах пружного деформування зварного з’єднання. Установлено, що використання ЕДО зварних з’єднань з алюмінієвого сплаву АМг6, які знаходяться в умовах ППР, дає змогу застосовувати на 50% менші значення пружного розтягу 􀟪ППР для зниження залишкових зварювальних напружень розтягу, ніж за відсутності ЕДО. Доведено, що ППР зварного з’єднання при 􀟪ППР 􀵌 90 МПа і застосування ЕДО та ППР зазначеної величини зумовлює зниження залишкових зварювальних напружень розтягу в сплаві АМг6 відповідно на 20 і 85%. Застосування ЕДО створює передумови для зменшення металоємності й жорсткості оснащення для ППР і сприяє розвитку силових методів регулювання залишкових напружень зварних з’єднань.

Ключові слова:імпульс струму, зварні конструкції, залишкові напруження, зварне з’єднання, електропластичний ефект, попередній пружний розтяг, пластична деформація, алюмінієвий сплав, електродинамічна обробка, релаксація напружень.

Розроблено ефективний підхід до прогнозування залишкових зварювальних деформацій у великогабаритних циліндричних конструкціях, що базується на комбінованому використанні загального методу термопластичності та наближеного методу деформацій усадки. Виконані верифікація і валідація розрахункового алгоритму для оболонок із поздовжніми та кільцевими зварними швами підтвердили достатню інженерну точність отриманих результатів, а також істотне скорочення часу розрахунку деформацій великогабаритних конструкцій з великою кількістю зварних швів.

Ключові слова:зварні великогабаритні циліндричні конструкції, зварні залишкові деформації, математичне моделювання, метод функції усадки, метод термопластичності.

У діапазоні температур 293…773 К вивчався вплив водню за тиску до 30 МПа на характеристики малоциклової довговічності, короткочасної міцності й пластичності гладких і надрізаних зразків із кованої 03Х12Н10МТ та литих 03Х12Н10МТ-Л і 03Х13Н5М5К9 аустенітно-мартенситних сталей після регламентної термічної обробки й імітації режиму паяння протягом 20 хв за 1273 К. Установлено, що найчутливішими до дії водню є малоциклова довговічність, границя міцності зразків із надрізом і відносне поперечне звуження гладких зразків та зразків із надрізом. Імітація технологічних режимів паяння незначно змінює ці властивості сталей у нейтральному середовищі (повітря або гелій), але посилює водневе окрихчення. Легування кобальтом і молібденом підвищує міцність найменш воднетривкої сталі 03Х13Н5М5К9 і знижує відносне поперечне звуження гладких зразків у 7,4 раза (регламентна термічна обробка) та 11,8 раза (імітація паяння) за кімнатної температури і у 1,5 раза за 723 К після обох термічних обробок. Суттєвий вплив водню на механічні характеристики сталей 03Х12Н10МТ і 03Х12Н10МТ-Л виявлено у діапазоні температур 293…673 К.

Ключові слова:аустенітно-мартенситна сталь, водневе окрихчення, міцність, пластичність, малоциклова довговічність.

Розглянуто гідродинамічні робочі процеси спеціальних гальм рухомих частин (при імпульсному навантаженні та відновлення їхнього початкового положення) надважких механізмів, що піддаються імпульсним навантаженням великої потужності. Формалізовані математичні моделі їхнього функціонування дають змогу досліджувати динамічні й кінематичні характеристики центра мас рухомих частин та теплові режими спеціальних гальм із метою їхньої оптимізації і відновлення цих характеристик. Визначено, що важливішою гідравлічною характеристикою, яка критично впливає на роботоздатність і відновлюваність спеціальних гальм рухомих частин, є значення показника калібрувального перерізу.

Ключові слова:гальмо рухомих частин під імпульсним навантаженням, гальмо відновлення початкового положення рухомих частин, гідродинамічний робочий процес.

Використано метод розрахунку показників теплопровідності та термопружності для матеріалу плат із розміщеними на них електронними радіотехнічними елементами (ЕРЕ). Розглянуто компоновку конструкції системи керування літальними апаратами, що являє собою пакет плат (пластинчасто-стрижневу конструкцію) з ЕРЕ і теплову модель такої конструкції. Запропоновано метод визначення максимального теплового навантаження за виміряним із певною похибкою температурним (термічним) напруженням шляхом розв’язання обернених задач термопружності. Визначено максимальне теплове навантаження як і регулювання зовнішніх і внутрішніх температурних і силових навантажень, за яких буде досягнуто температурні напруження або температурні переміщення в елементах конструкцій в допустимих межах, що мають істотне теоретичне значення та велику практичну цінність для теплового неруйнівного контролю. Доцільним шляхом знаходження цих величин у функції часу та геометричних координатах є розв’язання обернених задач термопружності. Для отримання стійкого розв’язку оберненої задачі термопружності використовується метод Тихонова з ефективним пошуком параметра регуляризації. Пошук параметра регуляризації здійснюється за допомогою алгоритму, аналогічного алгоритму пошуку кореня нелінійного рівняння. Запропонований метод дає змогу, не доводячи об’єкт дослідження до руйнування, визначати навантаження, за якого він буде зруйнований. Розв’язано обернені задачі для прямокутної плати з розміщеними на ній електронними радіотехнічними елементами. Економічність методу полягає в тому, що його застосування здешевлює складні експериментальні дослідження технічних об'єктів і виключає необхідність створення розрахунково-аналітичних методик, які супроводжують ці дослідження.

Ключові слова:математична модель, електрорадіоелемент, обернена задача, температурне напруження, ідентифікація, регуляризація.

Запропоновано вдосконалену технологію виготовлення литих лопаток зі сплаву ЖС3ДК-ВІ для сучасних авіадвигунів, що включає високотемпературну обробку розплаву при температурі 1650...1670°С, комплексне модифікування сплаву карбонітридом титану, нікель-ітрієвою лігатурою й алюмінатом кобальту (поверхнево) та подальше застосування до них гарячого ізостатичного пресування (ГІП) і стандартної термообробки. Установлено, що хімічний склад матеріалу виливків відповідає вимогам ОСТ 1.90.126-85 з урахуванням наявності ітрію. Середнє значення величини кута при випробуваннях лопаток на згин становить 120°. Тріщин за місцем згину не виявлено. Установлено, що комплексне модифікування сплаву сприяє подрібненню макрозерна. Мікроструктура лопаток і зразків відповідає нормальному термообробленому стану сплаву ЖС3ДК-ВІ. Після ГІП мікропори в структурі практично відсутні, що сприяє стабілізації і поліпшенню властивостей матеріалу. Механічні й жароміцні властивості після ГІП та стандартної термообробки задовільні та відповідають вимогам ОСТ 1.90.126-85. Значення ударної в’язкості зразків складають 60,0…67,5 Дж/см2, що відповідає також додатковим вимогам розробників сучасних авіадвигунів. Тривала міцність комплексно модифікованого сплаву у ~9,5 раза перевищує встановлені нормативні вимоги. Високотемпературна обробка розплаву й комплексне модифікування при виплавленні сплаву з подальшим застосуванням до готових литих робочих лопаток ГІП і стандартної термообробки забезпечують формування в них більш сприятливої структури та значно кращі механічні й жароміцні властивості матеріалу.

Ключові слова:робоча лопатка, жароміцний нікелевий сплав, хімічний склад, модифікування, ітрій, карбонітрид титану, гаряче ізостатичне пресування, макро- і мікроструктура, механічні властивості, ударна в’язкість, тривала міцність.

Наведено результати експериментальних досліджень оцінки якості виготовлення дослідної партії металевих балонів високого тиску для технічних газів згідно з вимогами ДСТУ EN ISO 9809-3:2019. Проведено статичні (до руйнування) й циклічні випробування пробним тиском дослідної партії балонів, виготовлених із безшовних труб. Установлено невідповідність вимогам нормативного документа окремих геометричних параметрів кількох типорозмірів балонів із дослідженої партії і характеристик міцності металу. Визначено, що всі типорозміри балонів витримали статичні випробування як за параметрами міцності, так і за характером руйнування та відповідали вимогам нормативного документа. Руйнування балонів відбувалось у поздовжньому напрямку від дії кільцевих напружень. При цьому характеристики міцності балонів, отримані при випробуванні внутрішнім тиском до руйнування, добре узгоджуються з результатами випробування лабораторних зразків на розтяг. Експериментально виявлено, що при статичному навантаженні зростаючим внутрішнім тиском руйнування відбувається по механізму квазістатичного з ознаками обмеження накопичення деформацій, пов’язаного з впливом двовісності навантаження і динамічності процесу руйнування.

Ключові слова:гідравлічні випробування, внутрішній тиск, навантаження, напруження, деформація.

Досліджено вплив комбінування природних і вторинних дрібних та крупних заповнювачів на міцність бетону на стиск у віці 28 діб. Актуальність дослідження зумовлена тенденцією до зростання кількості будівельних відходів, що утворюються внаслідок руйнування будівель і споруд, а також необхідністю їхнього повторного використання у будівельній галузі. Експериментальні дослідження виконано в лабораторних умовах із виготовленням серій кубових зразків бетону розміром 100×100×100 мм. За базову для порівняння прийнято серію бетону на природному гранітному щебені та піску. В інших серіях досліджено вплив часткової і повної заміни дрібних і крупних заповнювачів дробленим бетоном, цегляним боєм і подрібненим склом. Міцність на стиск визначали після 28 діб тверднення за стандартною методикою. Установлено, що використання дробленого бетону як крупного заповнювача за раціонального підбору складу забезпечує рівень міцності, близький до базового. Часткова заміна піску подрібненим склом у складі дрібного заповнювача призводить до помірного зниження міцності, однак отримані значення залишаються достатніми для бетонів конструкційного призначення. Застосування цегляного бою як єдиного крупного заповнювача супроводжується суттєвим зменшенням міцності, тоді як його поєднання з природним щебенем частково компенсує негативний вплив пористості. Найменші значення міцності зафіксовано для бетону з використанням подрібненого скла крупної фракції. Отримані результати підтверджують доцільність застосування вторинних заповнювачів у бетоні за умови обґрунтованого підбору складу суміші та контролю зернового складу.

Ключові слова:бетон, міцність на стиск, вторинні заповнювачі, дроблений бетон, цегляний бій, подрібнене скло, зерновий склад.

Досліджується розшарування в багатошарових неоднорідних балкових конструкціях із в’язкопружною нелінійністю за підвищених температур. З цією метою розроблено теоретичний аналіз на основі J-інтеграла. Для опису механічної поведінки балки використовується нелінійна в’язкопружна модель у вигляді системи нелінійного демпфера, з’єднаного паралельно з нелінійною пружиною, а також лінійного демпфера та лінійно пружної пружини. Внаслідок матеріальної неоднорідності параметри в’язкопружної моделі змінюються плавно по товщині шару. Визначено секантний модуль, що залежить від часу. Вплив температури враховано шляхом коригування секантного модуля. J-інтеграл для тріщини розшарування в балці обчислено з використанням скоригованого секантного модуля. Отримане рішення перевірено за допомогою швидкості вивільнення енергії деформації. Встановлено, що розшарування залежить від температури, варіацій параметрів матеріалу по товщині та умов навантаження нелінійної в’язкопружної балки.

Ключові слова:в’язкопружна нелінійність, розшарування, багатошарова балка, температура.

Температуру фазового перетворення аустенітизації сталі Q550qENH визначено за допомогою установки термічного моделювання. Діаграму безперервного охолодження (SH-CCT) досліджуваної сталі в умовах зварювання побудовано з використанням оптичної мікроскопії та вимірювання твердості за Віккерсом. Досліджено закономірності зміни мікроструктури та твердості в зоні термічного впливу за різних швидкостей охолодження. Показано, що при знижених швидкостях охолодження (1–3 °C/с) продуктами перетворення є гранулярний бейніт, перліт і незначна кількість фериту; вміст бейніту та твердість зростають у межах 224,6– 241 HV. При підвищених швидкостях (5–15 °C/с) формуються гранулярний бейніт і перліт; при 10°C/с спостерігається суттєве зростання твердості до 252–290 HV. За прискорених швидкостей охолодження (20–45 °C/с) утворюються пластинчастий бейніт, гранулярний бейніт і невелика кількість мартенситу; твердість стабілізується в межах 282–310 HV, що забезпечує оптимальну зварюваність. Без попереднього підігріву при кімнатній температурі придатний діапазон погонної енергії зварювання становить 8–27 кДж/см. Отримані систематизовані дані SH-CCT для сталі Q550qENH можуть бути використані при проєктуванні зварних мостових конструкцій.

Ключові слова:сталь Q550qENH, зварювання товстих листових матеріалів, діаграма безперервного охолодження, мікроструктура, погонна енергія зварювання.

Досліджується довговічність при втомі склополіефірного композиційного матеріалу після різного часу занурення у воду (90, 180 і 270 днів). Випробування на втому проводились при знакозмінному згині за трьома точками на низькій частоті (1,25 Гц) при нормованих рівнях напруження 80, 70, 60, 55, 45, 35 і 25% із постійною амплітудою навантаження. Зі збільшенням часу водного занурення зафіксовано поступове зниження втомної міцності матеріалу. Для визначення ймовірності руйнування та побудови кривих S–N за різних рівнів надійності до експериментальних даних застосовано двопараметричний розподіл Вейбулла. Отримані криві становлять значний інтерес для конструкторів, оскільки дозволяють визначати довговічність при втомі для будь-якої заданої ймовірності безвідмовної роботи.

Ключові слова:скло, поліефір, довговічність при втомі, розподіл Вейбулла, вода.

Втомна тріщина є одним із найпоширеніших видів руйнування лопаток турбін авіаційних двигунів; вона відзначається надзвичайно високим ступенем прихованості та прогресивним характером руйнування, що зумовлює значний інтерес до методів її виявлення в усьому світі. Досліджується застосування ультразвукової інфрачервоної термографії для виявлення втомних тріщин у лопатках турбін авіаційних двигунів. З цією метою спочатку проаналізовано механізм виявлення, характерний для ультразвукової інфрачервоної термографії, а потім побудовано скінченноелементну модель компонента з дефектом у вигляді тріщини. На цій основі методом чисельного моделювання розраховано тепловиділення навколо тріщини; отримані результати показують, що під дією потужного ультразвуку тепловиділення відбувається лише навколо тріщини, причому в середній частині тріщини воно є більшим, ніж на її кінчику. Нарешті проведено експеримент із виявлення втомної тріщини в лопатці турбіни авіаційного двигуна методом ультразвукової інфрачервоної термографії, а параметри тріщини кількісно визначено методом температурного калібрування. Результати показують, що втомна тріщина в кореневій частині лопатки може бути ефективно виявлена за допомогою ультразвукової інфрачервоної термографії, а похибка кількісного визначення параметрів тріщини становить менше 15%. Отримані результати підтверджують, що ультразвукова інфрачервона термографія може бути ефективним альтернативним методом виявлення втомних тріщин у лопатках турбін авіаційних двигунів і мати певне інженерне значення та перспективи практичного застосування.

Ключові слова:ультразвукова інфрачервона термографія, лопатка турбіни, виявлення втомних тріщин, кількісна ідентифікація.

Чисельно досліджується реакція вигнутих авіаційних панелей зі сплаву AA2024 на удари крижини з акцентом на вплив її діаметра на деформування й еволюцію напружень. Сферичні крижини діаметром 2 та 4 дюйми моделювались в умовах високошвидкісного удару, характерного для зіткнення із градом під час польоту. За допомогою методу скінченних елементів проаналізовано ключові параметри: розвиток деформацій, розподіл еквівалентних напружень за Мізесом, накопичення пластичних деформацій та перетворення енергії. Результати показують, що крижини більшого діаметра призводять до помітно більшої пластичної деформації, підвищеної концентрації напружень і більшого поглинання енергії панеллю. Аналіз фрагментації виявив характерну двочасткову форму розльоту уламків, причому для крижини діаметром 4 дюйми частинки розсіюються на більшу відстань. Отримані результати поглиблюють розуміння механізмів ударного пошкодження та сприяють проєктуванню більш стійких конструкцій обшивки літаків для умов граду.

Ключові слова:крижина, алюмінієвий сплав, безпека авіаційних конструкцій, модель міцності, реакція на удар.

Методом обробки оксиду алюмінію гідролізованим силановим зчіплювачем отримано два типи високотемпературних захисних покриттів: з композитами нанорозмірного Al₂O₃, інкапсульованого оксидом графену (GO@Nm-Al₂O₃), та з композитами мікророзмірного Al₂O₃, інкапсульованого оксидом графену (GO@Mm-Al₂O₃). Захисні властивості покриттів досліджено при ізотермічній витримці за температури 850°C. Вплив різних типів покриттів на кінетику високотемпературного окиснення металевої матриці та механізми їхнього захисту проаналізовано на основі вимірювання зміни маси зразків, дослідження морфології поверхні методом растрової електронної мікроскопії (SEM) та структури покриттів методом рентгенівської фотоелектронної спектроскопії. Встановлено, що після 10 годин ізотермічної витримки за 850°C криві приросту маси залежно від часу витримки для обох типів покриттів підпорядковуються змішаному параболічному закону. Завдяки хімічному зв’язуванню шляхом щеплення покриття GO@Nm-Al₂O₃ характеризуються нижчою константою швидкості окиснення, вищою енергією активації реакції окиснення та кращими захисними властивостями порівняно з покриттями GO@Mm-Al₂O₃. Покриття GO@Nm-Al₂O₃ є перспективними кандидатами для захисту промислової сталі при гарячій прокатці та інших високотемпературних процесах.

Ключові слова:композити нанорозмірного Al₂O₃, інкапсульованого графеном, покриття, захисні властивості, енергія активації.

Зростаючий попит на високоефективні компоненти з нержавіючої сталі для конструктивних застосувань вимагає глибшого розуміння їхньої тріщиностійкості, особливо при виготовленні методами адитивного виробництва. Розглядається обмеженість знань про поведінку при руйнуванні сталі SS304, отриманої методом дугового адитивного виробництва з дротяним живленням (WAAM), порівняно зі звичайним деформованим аналогом. Випробування на вигин зразка з одностороннім надрізом (SENB) проводились для експериментального визначення коефіцієнта інтенсивності напружень (КІН) за модою I: встановлено, що сталь SS304, виготовлена методом WAAM, демонструє вищий КІН — 159,68 МПаꞏм1/2 порівняно з 147,51 МПаꞏм1/2 для деформованої сталі SS304, що становить збільшення приблизно на 8,3%. Мікроструктурний аналіз методами дифракції відбитих електронів (EBSD) та растрової електронної мікроскопії (SEM) виявив змішану стовпчасто-рівновісну дендритну структуру та підвищену густину меж зерен із великим кутом розорієнтації в зразках WAAM, що сприяє підвищенню тріщиностійкості. Фрактографічний аналіз підтвердив в'язке руйнування з локалізованими концентраціями напружень, що характеризуються наявністю ямок і пор. Отримані результати встановлюють чіткий зв’язок між унікальними мікроструктурними особливостями, зумовленими процесом WAAM, і покращеною тріщиностійкістю, демонструючи потенціал методу WAAM як перспективного способу виготовлення тріщиностійких компонентів із SS304.

Ключові слова:дугове адитивне виробництво з дротяним живленням, вигин зразка з одностороннім надрізом, SS304, коефіцієнт інтенсивності напружень, розширений метод скінченних елементів.

Методом лазерного наплавлення на підкладці зі сталі EH40 отримано чотири групи нікелевих покриттів, армованих боридом вольфраму (WB). Проведено фазовий аналіз і досліджено мікроструктуру покриттів та оцінено їхню твердість і зносостійкість. Мікроструктурний аналіз виявив наявність фаз γ-Ni, Cr₂Ni₃, W₂B₅ і WO₃. Твердість покриттів демонструє нелінійну залежність від вмісту WB: зі збільшенням концентрації вона спочатку зростає, а потім знижується, досягаючи максимального значення 746,67 HV₀,₂ при вмісті 30 мас.% WB. Растрово-електронномікроскопічні зображення доріжок зносу при сухому терті показали суттєву пластичну деформацію по обидва боки подряпин, що свідчить про адгезійний механізм зношування як основний. Порівняно із сухим тертям зносостійкість покриттів у рідкому середовищі суттєво підвищується. Основними механізмами зношування при вологому терті є абразивне зношування та абразивна ерозія.

Ключові слова:нікелеве покриття, зносостійкість, борид вольфраму (WB), лазерне наплавлення.

Інтенсивний розвиток міського рейкового транспорту зумовлює зростання проблеми корозії підземних металевих конструкцій під впливом динамічних постійних блукаючих струмів від систем метро. Корозійна поведінка стрічкових цинкових анодів, що застосовуються як жертовні аноди або в дренажних заземлювальних системах, в умовах динамічних блукаючих струмів досі залишалася недостатньо вивченою. Досліджено механізми корозії стрічкових цинкових анодів під впливом динамічних постійних блукаючих струмів, з’ясовано вплив тривалості динамічного циклу на їхню корозійну поведінку та розроблено модель прогнозування корозії й формулу розрахунку строку служби на основі даних про втрату маси. Через серію випробувань із поляризацією квадратною хвилею в модельному ґрунтовому розчині за різних значень тривалості динамічного циклу проаналізовано швидкість корозії, морфологію, склад продуктів та потенціальну поведінку анода. За густини струму ±100 А/м² швидкість корозії зростає зі збільшенням тривалості динамічного циклу від 45,98 до 78,21 мм/рік. Основним продуктом корозії є ZnO; при коротких тривалостях циклу утворюється Zn(OH)₂. Пітингова корозія посилюється зі збільшенням тривалості циклу. На основі даних про втрату маси розроблено прогностичну модель та виведено формулу розрахунку строку служби стрічкового цинкового анода в умовах блукаючих струмів.

Ключові слова:цинковий анод, корозія, втрата маси, блукаючий струм, модель, імітаційні випробування з поляризацією квадратною хвилею.

Досліджується задача аналізу надійності для моделі прискорених ресурсних випробувань зі ступінчастим навантаженням на основі цензурованих даних типу II з узагальненого експоненційного розподілу. Для статистичного оцінювання параметрів моделі використовуються два методи: метод максимальної правдоподібності (MП) та метод ланцюгів Маркова–Монте-Карло. Для оцінювання ефективності цих методів обчислено середньоквадратичні похибки (СКП) отриманих оцінок. Визначено межі довірчих інтервалів для параметрів моделі та відповідні ймовірності покриття. На завершення проведено імітаційне дослідження для ілюстрації теоретичних результатів і вивчення ефективності запропонованих методів.

Ключові слова:оцінювання, ступінчасте навантаження, прискорені ресурсні випробування з частковим прискоренням, цензурування за відмовами, метод ланцюгів Маркова–Монте-Карло.